ВОРИННЯ

-я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. 2. рідко. Загорожа з таких жердин. Розгойдано, гортанно, хлипко сп'янивши обрій — за грудей тугим воринням, що й не видко, де твій, завизубрений день. (Т.1, кн.2:126).

Смотреть больше слов в «Словнику мови Стуса»

ВОРОК →← ВОРАТИСЯ

Смотреть что такое ВОРИННЯ в других словарях:

ВОРИННЯ

Вори́ння:— загорожа з тонких довгих кругляків (жердин) [1]— огорожа з жердин [54]— огорожа з соснових дрючків, накладених один поверх другого [X]— огор... смотреть

ВОРИННЯ

ВОРИ́ННЯ, я, с.1. Збірн. до вори́на 1.Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (І. Франко);Забили чотири стовпи, обго... смотреть

ВОРИННЯ

-я, с. 1) Збірн. до ворина. 2) рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців.

ВОРИННЯ

імен. сер. роду

ВОРИННЯ

-я, с. 1》 Збірн. до ворина.2》 рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців.

ВОРИННЯ

див. перешкода

ВОРИННЯ

вори́ння іменник середнього роду

T: 127